Війна і міф. Невідома Друга світова, 1939-1945

Війна і міф. Невідома Друга світова, 1939-1945 / [за заг. ред. О. Зінченка, В. В'ятровича, М. Майорова] ; Український інститут національної пам'яті. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 270 с. : іл., портр.

Пройшло вже 75 років з дня перемоги над гітлерівськими військами. Час летить із неймовірною швидкістю, минулі події обростають міфами, а правда ховається в запилюжених архівах. Та мало хто знає, що майже з перших днів інформація про хід війни подавалась в дещо завуальованому вигляді і навіть перекочувала в сучасні підручники історії України.

Фахівці Українського інституту національної пам’яті вирішили дослідити питання достовірності інформації, що подається нам на уроках історії. У книзі «Війна і міф. Невідома Друга світова, 1939-1945» розвінчані 50 міфів про страшні події тих років. Автори зібрали докупи та проаналізували сотні архівних документів та достовірних свідчень очевидців. Тож зі сторінок цієї книги можна дізнатись дійсно реальну картину воєнних подій без пропагандистських прикрас. Завдяки цим даним можна краще зрозуміти причини виникнення багатьох сьогоднішніх проблем. Книга насичена якісними ілюстраціями та має дійсно поважний список літератури, що дуже важливо для вибагливого читача.

Знайти книгу «Війна і міф. Невідома Друга світова, 1939-1945» ви можете у відділі абонемента Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки (вул. Тургенівська 83/85).

Бережіть себе і читайте лише якісну літературу!

Джессіка Бекол «Право на помилку. 25 успішних жінок розповідають про те, чого їх навчили власні помилки»

Бекол Дж. Право на помилку. 25 успішних жінок розповідають про те, чого їх навчили власні помилки / Джессіка Бекол ; пер. з англ. І. Віннічук. - Київ : Книголав, 2018. – 272 с.

Світ не ідеальний, ми не ідеальні, саме життя, на жаль, також далеке від омріяного ідеалу. Постійно трапляються прикрі випадки помилок, а найгірше – у кожного знайдеться одна-дві помилки, які принизливо виглядають то тут, то там «із-за угла», як то кажуть. Так чому ж, розуміючи все це, ми ставимось до помилок, як до прокази?

Люди перестануть боятися натиснути не на ту кнопку лише в тому випадку, коли кожен із відомих людей почне говорити про свої промахи на шляху до успіху. Саме цю інформацію доносить до нас на сторінках своєї книги американська дослідниця Джессіка Бекол.

«Право на помилку» - альманах промахів із практики відомих жінок. 25 історій осмислення життєвих уроків, без яких успіх ніколи не прийде. Книга спонукає нас рухатись вперед, аналізуючи минулі невдачі. Бекол дає нам рекомендації та поради, щодо уникнення тих чи інших помилок. Так, книга позиціонується як феміністична, проте підійде кожному.  Адже немає на світі людини, яка б не помилялась бодай у чомусь.

Книгу «Право на помилку. 25 успішних жінок розповідають про те, чого їх навчили власні помилки» Джессіки Бекол ви зможете знайти у відділі абонемента Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська 83-85)

Будьте здорові та читайте тільки якісні книги!

Кейт Фокс «Спостерігаючи за англійцями»

 Фокс, К. Спостерігаючи за англійцями / Кейт Фокс ; пер. з англ. М. Гасовської. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. - 608 с. : портр.

Вишукані манери, обідній чай, тонкий гумор… Хіба ж можна не захоплюватись Англією? От і сучасна антропологиня Кейт Фокс не вистояла перед її містичним магнетизмом і в результаті видала книгу «Спостерігаючи за англійцями». Чи буде спойлером зазначити, що це — тисяча сторінок про сучасний англійський етикет?

Вкриті імлистими туманами Лондона, англійці й самі просякнуті легким і водночас важким сплетінням рис характеру. Вони унікальні і примхливі, серйозні й жартівливі, поважні й легковажні. А їхня ввічливість не знає меж. Авторка зуміла поєднати розповідь від першої особи у щоденниковому форматі з фаховою термінологією.

«Спостерігаючи за англійцями» - це своєрідний довідник у повсякденному житті англійців. Серед основних проблем, висвітлених у книзі, зокрема, такі: правила світської бесіди (знайомство, плітки, фатичні розмови); правила гумору (іронія, комедія, класовий гумор, специфіка англійського гумору); класові лінґвістичні коди; розмови в пабі; правила поведінки в домі і в дорозі; правила роботи; правила гри; дрес-код; правила їжі; правила сексу; ритуали посвяти. Також ви дізнаєтесь різницю між поняттями «англійськість» та «британськість».

Книга підійде для широкого кола читачів, хоча й пронизана термінологією та несе в собі наукову цінність. Вже цей дивний факт несе в собі часточку такої загадкової для нас англійської культури.

Приходьте за книгою Кейт Фокс у відділ абонемента Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки за адресою вул. Тургенєвська 83/85.

Чекаємо на вас!

Ювал Ной Харарі «Homo Deus. За лаштунками майбутнього»

Харарі, Ю. Н. Homo deus. За лаштунками майбутнього / Ювал Ной Харарі ; пер. з англ. О. Дем'янчука. -  Київ : [Форс Україна], 2018. -  512 с. : іл.

«Це дика інтелектуальна їзда по ландшафту історії, усіяного сенсаційними проявами спекуляцій, і який закінчується кривавими прогнозами про людську долю»

Ювал Ной Харарі

        Хто ми такі і для чого прийшли в цей світ? Філософи та науковці до цих пір не знайшли однозначної відповіді на це питання. Ювал Ной Харарі у своїх книгах пропонує вам пошукати відповіді на це та інші одвічні питання через призму переосмислення розвитку людини. Його книги «Людина розумна» та «Людина божественна» є синтезом історичних, психологічних та антропологічних знань, які в деякій мірі руйнують стереотипи про традиційні епохальні явища. 

        У книжці «Людина розумна: історія людства від минулого до майбутнього» автор береться показати, що людство пройшло три революції: когнітивну, сільськогосподарську та наукову. На початку висвітлено походження людини, і виявляється, що людина була лише одним із видів, що зміг вижити і змінити довкілля.

        Друга книжка, «Homo Deus. За лаштунками майбутнього», аналізує головні тенденції розвитку людства минулих століть та можливі сценарії майбутнього. У XX столітті люди загалом подолали три головні проблеми існування: голод, епідемії та війну.

        Сьогодні можна померти радше від ожиріння, ніж від недоїдання, хоч автор не відкидає і того, що війни й теракти досі тривають, а хвороби, нехай і меншого масштабу, існують. Відколи людство досягло небаченого доти комфорту, постали інші дилеми: прагнення до безсмертя, досягнення блаженства і перетворення людини на божество.

        В книзі є мотиви шанобливого ставлення до тварин, які мають душу та почуття і є рівноправними з людиною володарями планети. Головна ж відмінність між людиною і твариною — це здатність використовувати мову й гуртуватися задля задоволення власних потреб. Здатність координуватися і вірити в речі, що не існують (за приклад автор наводить промислову корпорацію «Пежо», яка існує лише в уяві певної групи людей), дали змогу змінити соціальну поведінку людства.

        В науковій спільноті книги Харарі спричинили масу дискусій. Нарпиклад, антрополог Крістофер Роберт Малпік переглянув цю книгу і не знайшов жодного "серйозного внеску в знання". А ось Аві Тушман навпаки вважає, що книги стануть важливим внеском у знання серйозно налаштованих та свідомих людей.

      Отримати цю  книжку для читання  ви можете у відділі абонемента Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська 83/85)
       Тел.: 044 4860074

Книги від майстрів психології

З серією книг "Мастера психологии" ви можете ознайомитись у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83-85), або замовити їх по МБА у свою бібліотеку.

Ці книги допомагають жити, гармонізувати свої стосунки з людьми, які вас оточують, досягнути успіху.

Приводжу 10 головних прийомів із цих книг:

1. Відповідь на доброту або ефект Бенджаміна Франкліна

Історія свідчить, що Бенджамін Франклін одного разу хотів завоювати людину, яка не любила його. Ця людина шукала рідкісну книгу, що якраз була у Франкліна. Бенджамін дізнався про це і позичив йому цю рідкісну книгу, а коли вона повернулася до власника, Бенджамін просто подякував цій людині. В результаті цього вони стали кращими друзями. Як казав Франклін: "Той, кому одного разу Ви зробили добро, готовий відповісти Вам добром значно більшим, ніж Ваше ...".

 2. Просіть більше, ніж хочете отримати

Цей ефект дуже простий, схожий з торгами на ринку. Ефект працює практично завжди. Ви зобов'язані завищувати свої вимоги, якщо Ви потрібні людині. Спочатку Ви, швидше за все , отримаєте відмову. Не потрібно противитися, треба дати час. У 95 % випадків, зацікавлена у Вас людина сама знову відгукнеться і запропонує трохи менше, ніж Ви вимагали, але при цьому гарантовано вище, ніж Ви очікували від початку.

 3. Нав'язане бажання допомогти

 Прийом дуже схожий на попередній, тільки з іншим ефектом. Для того , щоб пробудити в людині самостійне бажання допомогти Вам, попросіть у нього один раз те, на що він точно не піде. Отримавши відмову, Ви створюєте для себе людину, яка вважає себе зобов'язаною Вам. Скоріше всього, вона не раз самостійно звернеться до Вас з бажанням допомогти, адже всередині у нього буде відчуття провини.

4. Лестощі

 Вони є скрізь і завжди. Для початку важливо розуміти: лестощі, що виглядають неприродно, можуть принести більше шкоди, ніж користі. І якщо Ви лестите тому, хто має високу самооцінку, то у Вас насправді більше шансів на удачу. Такі люди люблять себе і люблять лестощі і при цьому не помічають їх. А ті, хто має низьку самооцінку, бачать в будь-якому позитивному оцінюванню підступ і обман.  Дейл Карнегі, автор роботи " Як завойовувати друзів і впливати на людей", вважає, що використання чийогось імені під час розмови - неймовірно сильний аргумент. Ім'я людини - найприємніший звук для неї. Промовляючи  ім'я в позитивному контексті, Ви значно виростаєте в її очах.

5. Дзеркало

Хочете сподобатися людині, копіюйте її. Люди з цим навиком вважаються в суспільстві хамелеонами, з боку помітно, як вони постійно змінюються і підлаштовуються під кожного окремо. Проте цей навик повинен бути хоча б трохи розвинений, щоб залучати потрібних Вам людей. На цьому принципі заснована робота акторів - пародистів. Всі знаменитості, яких пародіювали з екранів ТБ, найчастіше є хорошими друзями цих акторів.

6. Просіть милості у втомленого

Коли хтось втомився, він більш сприйнятливий до всіх прохань. Причиною цього є те, що втомлена людина втомлюється не тільки фізично, а й психічно. Якщо начальник втомився, то він легко Вам дозволити доробити завдання завтра, але доробити Ви повинні обов'язково і якісно. Це додасть Вам трохи поваги в очах боса. Адже Ви тримаєте слово.

7. Починайте просити з дріб'язку

Все просто, попросіть небагато спочатку, і Вам відкриють кредит довіри. За цим принципом люди потрапляють в залежність від соціальних рухів. Наприклад, спочатку Вас просять підтримати акцію проти вирубки лісу, Ви підтримуєте, потім ще раз і ще. Дрібниця, але Ви вже готові дати більше. Ви готові підтримати акцію проти вирубки лісів в далекій Танзанії або вступити в партію " зелених" і вносити внески.

8. Не поправляйте людей, коли вони неправі

Карнегі також писав у своїй знаменитій книзі, що не варто тикати носом в явну помилку людини відразу після того, як Ви її знайшли. Якщо хочете змінити точку зору людини, то підходьте до цього акуратно. Навіть якщо перед Вами невдаха, який звинувачує в своїх бідах кого завгодно, крім себе, не варто кричати в обличчя. Погодься з ним у даний момент і поступово змініть його точку зору. По-іншому Ви ризикуєте стати ворогом номер 1.

9 . Повторюйте фрази і вислови потрібних людей

Цей принцип схожий з принципом "хамелеона", коли людина мімікою і жестами повторює людину, в спілкуванні з якою вона зацікавлена. Слова можуть пестити слух, якщо вони схожі на відлуння. Треба вимовляти те, що людина вже вимовляла, те , що вона чула всередині своєї голови.

10. Кивок +1

Вчені виявили, що коли люди кивають, слухаючи когось, вони, швидше за все, схильні погодитися з співбесідником. Вони також виявили, що коли хтось киває перед нею, людина, мов папуга, повторює. Тим самим кивок стимулює згоду слухача. Все засноване на нашому улюбленому принципі імітації ...

Шарма Робин. Кто заплачет, когда ты умрешь?

  Шарма, Р. Кто заплачет, когда ты умрешь? : уроки жизни от монаха, который продал свой "Феррари" / Робин Шарма ; [пер. с англ. под ред. И. Старых].- [Москва] : София, 2007. - 252 с.

     Цю книгу раджу тим, хто хоче щось змінити в своєму житті. Очевидні речі найчастіше не є такими в суєті нашого життя. Ця книга змушує зупинитися і задуматись, для чого ми живемо і навіщо. Якщо після прочитання ви знайдете хоча б одну відповідь - значить книга вартувала уваги.

Такі книги треба читати неквапливо, обмірковуючи, повертаючись до деяких фраз, зачитуючи деякі абзаци близьким людям. Ця особлива книга, написана гуру з питань лідерства та автором серії книг "Монах, який продав свій "Феррарі "" Робіном Шарма. Автор  пропонує прості рішення 101 найскладнішої проблеми, починаючи з маловідомого методу позбавлення від стресу і закінчуючи дієвим засобом, що дозволяє не тільки насолоджуватися подорожжю по житті, але і залишити безцінний спадок своїм нащадкам.

     Книгу можна взяти на абонементі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85, тел.:  486 01 46)

Гук О.М. 20 лучших экскурсий по Киеву

Гук, О.М. 20 лучших экскурсий по Киеву. Взгляни на Киев по-новому / худож.-оформитель И.В. Осипов. - Харьков : Фолио, 2008. - 316 с.

Ольга Михайлівна Гук – журналістка, заступник головного редактора газети «Сегодня Мультимедиа». Її чудова книга потрапила мені до рук випадково. Просто шукала деяку інформацію по краєзнавству, аж раптом натрапила на справжню енциклопедію київських легенд, історій, народних прикмет. Легкий літературний стиль письменниці, неначе насолода прогулянкою рідним містом, з перших же рядків навіяв відчуття присутності її Величності Історії Великого міста над Дніпром, готового відкрити свої таємне і сокровенне. «…3 мая 1891 года в доме священника, отца Михаила Бутовского, на Воздвиженской улице, 28 у преподавателя Киевской духовной академии Афанасия Ивановича Булгакова и его жены Варвары Михайловны родился первенец Миша. От этого дома, достоявшего до 2005 года остались только кирпичи, хранящиеся в частных коллекциях ценителей творчества гения. 18 мая 1891 года малыша Мишу крестили в Крестовоздвиженской церкви (она находилась на Подоле, на месте нынешней Андреевской). Сделал это тот же священник, у которого в доме и появился на свет Михаил Афанасьевич. Имя мальчику дали в честь деда по матери ….любопытный факт, на который обращают внимание мистики: оба деда Булгакова были священниками одной местности, родились и умерли в один год, имели почти равное количество детей. Биографы говорят, что это провидение и что эти семьи не могли не породниться» .