«Я обслуговував…» — дисидентський роман
найвизначнішого чеського письменника другої половини ХХ ст. Богуміла
Грабала. Роман у соціалістичній Чехословаччині не видавався. Уперше він
побачив світ за кордоном, а тому приніс авторові купу неприємностей.
«Я обслуговував…» — мемуари кельнера, жадібного й хтивого, який
дорослішає на очах читача. Ті події, що з ним відбуваються, радше
згодилися б Швейкові на анекдоти. Але не в анекдотах справа. Це історія
Йови, людини, яка володіла всім і все загубила; тільки замість Єгови
у нього — краса.
«Я обслуговував…» — життєпис мешканця Центральної Європи, якому
«пощастило» нарватися на 30–40-ві роки ХХ ст. Сюжету історичного цілком
достатньо, щоб не винаходити чогось надоригінального; письменникові
залишається тільки фіксувати деталі персонального маршруту героя
всередині єдиної для всіх магістралі. Рефрен книги — «неймовірне стає
реальним». З часом гусінь перетворюється на метелика, а похітливий
парубійко — на святого Франциска.» (Л.Данилкін)
Щедрий, злототканний текст роману подається майже суцільно,
великими порціями; практично без абзаців. Офіціант розповідає
аж до знемоги, втискуючи в одне речення декілька сюжетів, діалогів,
випадків; у цьому синтаксисі, який цурається крапок, закладено страх,
комплекс неповноцінності. До кінця роману — навпаки, довгі фрази
передають відчуття повноти, заокругленості, умиротвореності.
Англійський король тут майже ні до чого. Чех Богуміл Грабал,
народився у 1914 і помер у 1997 році, годуючи голубів і випавши з вікна
лікарні. Грабал — улюблений письменник Кундери, а улюблений письменник
самого Грабала — уродженець України Бруно Шульц, але й це все
ні до чого. Адже неймовірне і так стає реальним.
Роман перекладено у всіх культурних столицях світу.
Книгу можна отримати у відділі абонемента Публічної
бібліотеки імені Лесі Українки (вул.
Тургенєвська, 83/85).
