понеділок, 23 квітня 2018 р.

Колсон Вайтхед. Підземна залізниця

Вайтхед К. Підземна залізниця : роман / Колсон Вайтхед ; [пер. з англ. Любов Пилаєва]. - Київ : Book Chef : [Форс Україна], 2017. - 304 с. : портр.

Колсон Вайтхед - автор численних бестселерів рейтингу New York Times: "Шляхетна гра", "Зона номер один", "Саґ-Гарбор", "Інтуїціоніст", "Дні Джона Генрі", "Алекс приховує рану", а також збірки есе "Колос Нью-Йорка". Фіналіст премії Пулітцера та стипендіат Макартура і Ґуґґенгайма.

Його роман, "Підземна залізниця", тримає читача в напрузі від першої до останньої сторінки. Ми ніби поринаємо в ХІХ століття, на плантацію в Джорджії. Разом із рабинею-втікачкою дивом вириваємося з тенет жаху, щоб наступної миті втрапити в ще страшніше пекло.
Але це не просто авантюрна проза. У творі зачіпається украй серйозне питання, яке навряд чи можна вирішити однозначно. Що таке Америка часів Громадянської війни? Що таке нація, і як вона твориться? Виявляється, славнозвісна Декларація незалежності теж має хиби, як і "велика американська ідея", перед якою вже понад 200 років з пошаною чи заздрістю схиляється світ. Розплата за моральні злочини неминуча для всіх, незалежно від кольору шкіри. Хто вбиває раба, щоб уникнути його помсти, - насправді є рабом страху. А що таке справжня свобода - теж питання відкрите.

Дякувати перекладачу - текст не втратив тих інтонацій, що їх вклав Колсон у свій твір. Оповідання справді тримає у напруженні. Звернула увагу, що іноді навіть забувала дихати, настільки цікаво - а що там, на наступній сторінці? Обов'язково читати тим, хто шанує історичні висновки, що политі кров'ю пращурів. Недарма цьому роману дали Пулітцерівську премію. ©

Це той випадок, коли я прокинувшись серед ночі, взялася дочитувати останні сторінки "Підземної залізниці" Колсона Вайтхеда.
Ця книжка просто так не відпускає.
Чи не з першої сторінки перейнялася співпереживанням до молодої дівчини-рабині Кори, яка вирішує стати вільною, згодом проникаєшся до всіх, кого зустрічаєш - до Цезаря, Лаві тих, хто допомагав у кожному кроці втечі.
Від постійної напруги, та жорстокості кривавих розправ "по тілу йдуть мурашки".
Як жити ніколи не маючи свободи? Як відважитись на втечу, яка дорівнює смертельному ризику?
Як рости покинутій рідною мамою? Як не довіряти нікому? Як довірити молодому хлопцеві своє життя?
Довіритися серцю і волі до свободи вирішує Кора, чим себе наражає на небезпеку, за кожним разом її життя "висить на волосині". Проте, їй нічого втрачати, всіх кого вона любила вже віддали життя на поталу жахливому світу рабовласництва.
Моментами я ловила себе на думці: чи підземна залізниця справді існувала? Чи це бажаний і вимріяний шлях до свободи чорношкірих рабів на американських плантаціях?
Чи існували ці відважні "станційні агенти" за допомогою яких, раби доправлялись з Кентукі, Вірджинії, Міриленду аж до Канади? Чи реальними були підземні зупинки на станціях під землею "білих" людей? Чи вдавалось неграм стати вільними і далі допомагати рабам здобувати свободу? Хто вони учасники аболіціоністського руху? Де межі "свободи" плантаторів і хто ці люди?
Чи існувала тоді свобода взагалі?

Декілька слів, про замовлення на yakaboo, залишилась дуже задоволена, книга надійшла через два дні в чудовому стані!
©
Книгу можна взяти у відділі абонемента Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85).