середа, 24 липня 2019 р.

Сьюзен Кейн «Сила інтровертів. Тихі люди у світі, що не вміє мовчати»


«Деякі люди переконані в усьому значно більше, ніж я лише в дечому»
Роберт Рубін

   Сьогоднішній світ нагадує вулик: шум супроводжує нас не тільки на вулицях, але й зачасту і у вузькому сімейному кругу. Шалений ритм життя майже не залишає часу і простору на тишу і спокій. З усіх сторін гудуть однотипні лозунги про важливість дій, зв’язків, швидкості в прийнятті рішень, рішучості… І проблема в тому, що в цьому різноманітному гаморі окрема людина не береться до уваги: кожен повинен устигати, адаптуватись до невгамовності новизни без права на втому. У зв’язку з цим виникає питання: як бути людям, яким не до вподоби шумні компанії?
    Хорошою спробою відповіді на це запитання є дослідження Сьюзен Кейн «Сила інтровертів». Як зазначено в анотації до книги, «для інтровертів та екстравертів, які хочуть зрозуміти себе і тих, хто поряд». Тобто кожен може знайти для себе щось нове. Вона не просто дає відповіді на запитання: «Чому екстраверти певним чином витісняють креативного інтроверта?», «Яким чином більшість із інтровертів думають?» і, нарешті, «Як вижити в цьому невгамовному світі?», але й наповнена калейдоскопом подій із життя реальних людей, що демонструє читачам приклади вільного від осуду проживання на цій планеті.

«Сила інтровертів» зацікавить тих, хто замислюється, як люди думають, працюють, ладнають між собою, і чому хлопець по-сусідству так поводиться. Цю книжку слід прочитати інтровертам (або їхнім батькам) – це імпульс для підвищення самооцінки».
Fortune.com

«Сила інтровертів» захоплює увагу й демонструє сучасний науковий підхід. Ця книжка особливо важлива для світу бізнесу: вона дає інтровертам підказки, як ефективно керувати, виголошувати успішні промови, уникати неприємних ситуацій та обирати правильні ролі».
Адам Грант, професор Вортонської школи бізнесу

Дізнатися, хто ж такі інтроверти і як побороти деякі із своїх страхів, можна у відділі абонемента Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85)

субота, 29 червня 2019 р.

Ювал Ной Харарі «Homo Deus. За лаштунками майбутнього»


Харарі, Ю. Н. Homo deus. За лаштунками майбутнього / Ювал Ной Харарі ; пер. з англ. О. Дем'янчука. -  Київ : [Форс Україна], 2018. -  512 с. : іл.
«Це дика інтелектуальна їзда по ландшафту історії, усіяного сенсаційними проявами спекуляцій, і який закінчується кривавими прогнозами про людську долю»
Ювал Ной Харарі
        Хто ми такі і для чого прийшли в цей світ? Філософи та науковці до цих пір не знайшли однозначної відповіді на це питання. Ювал Ной Харарі у своїх книгах пропонує вам пошукати відповіді на це та інші одвічні питання через призму переосмислення розвитку людини. Його книги «Людина розумна» та «Людина божественна» є синтезом історичних, психологічних та антропологічних знань, які в деякій мірі руйнують стереотипи про традиційні епохальні явища. 
        У книжці «Людина розумна: історія людства від минулого до майбутнього» автор береться показати, що людство пройшло три революції: когнітивну, сільськогосподарську та наукову. На початку висвітлено походження людини, і виявляється, що людина була лише одним із видів, що зміг вижити і змінити довкілля.
        Друга книжка, «Homo Deus. За лаштунками майбутнього», аналізує головні тенденції розвитку людства минулих століть та можливі сценарії майбутнього. У XX столітті люди загалом подолали три головні проблеми існування: голод, епідемії та війну.
        Сьогодні можна померти радше від ожиріння, ніж від недоїдання, хоч автор не відкидає і того, що війни й теракти досі тривають, а хвороби, нехай і меншого масштабу, існують. Відколи людство досягло небаченого доти комфорту, постали інші дилеми: прагнення до безсмертя, досягнення блаженства і перетворення людини на божество.
        В книзі є мотиви шанобливого ставлення до тварин, які мають душу та почуття і є рівноправними з людиною володарями планети. Головна ж відмінність між людиною і твариною — це здатність використовувати мову й гуртуватися задля задоволення власних потреб. Здатність координуватися і вірити в речі, що не існують (за приклад автор наводить промислову корпорацію «Пежо», яка існує лише в уяві певної групи людей), дали змогу змінити соціальну поведінку людства.
        В науковій спільноті книги Харарі спричинили масу дискусій. Нарпиклад, антрополог Крістофер Роберт Малпік переглянув цю книгу і не знайшов жодного "серйозного внеску в знання". А ось Аві Тушман навпаки вважає, що книги стануть важливим внеском у знання серйозно налаштованих та свідомих людей.

      Отримати цю  книжку для читання  ви можете у відділі абонемента Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська 83/85)
       Тел.: 044 4860074

вівторок, 28 травня 2019 р.

Любка А. Твій погляд

Любка, А. Твій погляд, Чіо-Чіо-сан : роман / Андрій Любка. –  [Чернівці] : Meridian Czernowitz, 2018. – 336 с. : іл.

«Усмішка - це найдорожчий одяг, який ми вдягаємо для інших. І найбільш фальшивий».

Андрій Любка «Твій погляд. Чіо-Чіо-сан»
«Насправді автор – і за це його варто серйозно похвалити – протягом усього розгортання сюжету ретельно й підступно нас до такої розв’язки готує, тільки ми чомусь до останнього моменту цього не помічаємо».
Олександр Бойчено, письменник, редактор книги

Сюжет книги досить банальний і в той же час актуальний для сьогодення: п’яний суддя на пішохідному переході збиває жінку. Проте слідчий доводить, що можновладець ні у чому не винен, і швиденько закриває цю справу. І всі ніби забули про цей випадок, але точно не овдовілий Марк.
Історія цікава, самобутня, базується на українських реаліях і може допомогти краще зрозуміти суспільство, в якому ми живемо, й самих себе, “перетравити” якісь психологічні травми чи “камені спотикання”. Майстерно вплетені алюзії, як от посилання до опери Пуччіні «Мадам Батерфляй»,  тримають читача в напруженні від початку до самого кінця.
Чому безкарність багатіїв стала нормою? Де пролягає тонка грань між прагненням справедливості та жагою помсти? Чому саме благі наміри приводять людину у пекло?

 Відповіді на ці та інші запитання ви можете знайти в новій книзі Андрія Любки у відділі абонемента Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85). 
Тел.: 044 4860074

середа, 16 січня 2019 р.

Сильвія Плат. Під скляним ковпаком

Плат С. Під скляним ковпаком : роман / Сильвія Плат ; [пер. з англ. Ольги Любарської ; худож. оформлення Анастасії Стефурак]. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. - 360 с. : іл.

     «Під скляним ковпаком» — єдиний роман американської письменниці та поетеси Сильвії Плат (1932–1963). У романі, значною мірою автобіографічному, описано досвід молодої жінки, яка намагається подолати великий депресивний розлад (так фахівці ретроспективно класифікують її захворювання). Книжка побачила світ у 1963 році, через десять років по часі дії та за кілька тижнів до самогубства Плат. Українською роман видано вперше.

     Художниця Анастасія Стефурак намагалася відтворити в оформленні атмосферу Нью-Йорка 1950-их років. «Для цього я віддала перевагу чорно-білій гамі у поєднанні з пастельним рожевим відтінком, який був популярним в масовій культурі того періоду, - каже авторка художнього оформлення книги. – Окрім того, рожевий колір - ніжний і фемінний, по суті, це розбілений відтінок червоного - кольору крові. В одному з розділів, коли стан головної героїні погіршується, кольорова гама переходить в темно-сірі тони, а на двох розворотах стає чорним проваллям, після чого знову з´являються світлі кольори. Для відчуття ретро атмосфери використано текстури, потертості, фотографії Нью-Йорка, зображено речі того періоду: косметику, намисто, телефон, друкарську машинку, крісло, стиль одягу і зачісок. На декількох ілюстраціях головна героїня зображена з чоловіками в поп-арт стилі, напрямку в мистецтві 1950-60-их».

     В основі творчості Сильвії Плат (1932 – 1963) лежать особисті переживання, відчуття і страхи. У 1982 році за «Збірку віршів» Сильвії Плат посмертно присудили Пулітцерівську премію через майже 20 років після її самогубства на ґрунті депресії. Плат наклала на себе руки у 1963 році – через місяць після першої публікації роману «Під скляним ковпаком» у Великій Британії. Ця багато в чому автобіографічна книга письменниці стала класикою американської літератури ХХ століття.



«Ця книга – глибоке проникнення у найтемніші й болісні куточки людської психіки, яка ховається під скляним ковпаком екстраординарних досягнень».
The Independent 



«Достатньо милий і саркастичний, проте болючий і сумний роман. Стигма психічного захворювання дуже добре представлена в книзі. Чи знали ви, що люди тоді ще не розуміли цього, думаючи, що це – вибір?».
The Guardian



«На відміну від багатьох письменників, справжня історія Плат така ж переконлива, як і будь-яка її вигадка. Її життя, сповнене барвистих злетів і падінь постійно підсилює нашу інтерпретацію її творів».
The Telegraph

Книга є у відділі абонемента Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85).

понеділок, 3 грудня 2018 р.

Валентина Мастєрова. Смарагд

Мастєрова В. Смарагд : роман / Валентина Мастєрова. - Харків : Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2016. - 288 с.

     Валентина Мастєрова відома не лише як журналістка й громадська діячка... Визнана майстриня художнього слова, Мастєрова здобула перемогу в міжнародному літературному конкурсі "Гранослов" і всеукраїнському конкурсі "У свічаді слова", премії імені Василя Стуса та Національної спілки письменників "Благовіст", а ще - любов тисяч і тисяч читачів... Для них авторка відкриває світ сучасної "Зачарованої Десни": сіл, що вмирають, та людей з чорними від хліборобської праці руками і чистими серцями - оберегами цієї споконвічної землі.

          Людина сама обирає дорогу в житті чи може пройти лише тими шляхами, якими їй судилося? Відповідь на це запитання Данило Туманич шукає протягом усього життя. Зраджений батьками, людьми, що з упередженістю ставилися до його походження, державою, у якої для тисяч таких, як він, були Афган і Чорнобиль... Він вижив. І став тим, хто першим ступає росяними травами, хто прокладає стежку, яка згодом стане новим зеленим шляхом.

     У нього було багато імен. Він був Даньом - маленьким циганським хлопчиком, якого виховувала бабуся Маріуца. Він був студентом Данком, званим так товаришами за легку пісенну вдачу. Був Данем, Данилом - молодим вояком з України, кинутим у пекло чужої війни. Був отцем Варфоломієм, церква якого стала серцем села. Але найближчим до душі було йому ім'я Смарагд - ім'я каменю, з якого, за легендами, зроблена чаша страждань Христа, ім'я кольору лісів і луків рідного Полісся, кольору життя і надії...
     Віддавши себе високому служінню, ревно зберігаючи душевну цноту, - чи зречеться він усього заради однісінької жінки? Чи здолає найскладніше випробування - спокусу коханням?
«
Кому дано більше любити, тому дано більше й прощати.
»

Книга є у відділі абонемента Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85).