Богуміл Грабал. Я обслуговував англійського короля

Грабал, Б.  Я обслуговував англійського короля: роман / Богуміл Грабалс. -Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. — 240 с.

«Я обслуговував…» — дисидентський роман найвизначнішого чеського письменника другої половини ХХ ст. Богуміла Грабала. Роман у соціалістичній Чехословаччині не видавався. Уперше він побачив світ за кордоном, а тому приніс авторові купу неприємностей. «Я обслуговував…» — мемуари кельнера, жадібного й хтивого, який дорослішає на очах читача. Ті події, що з ним відбуваються, радше згодилися б Швейкові на анекдоти. Але не в анекдотах справа. Це історія Йови, людини, яка володіла всім і все загубила; тільки замість Єгови у нього — краса.

«Я обслуговував…» — життєпис мешканця Центральної Європи, якому «пощастило» нарватися на 30–40-ві роки ХХ ст. Сюжету історичного цілком достатньо, щоб не винаходити чогось надоригінального; письменникові залишається тільки фіксувати деталі персонального маршруту героя всередині єдиної для всіх магістралі. Рефрен книги — «неймовірне стає реальним». З часом гусінь перетворюється на метелика, а похітливий парубійко — на святого Франциска.» (Л.Данилкін)

Щедрий, злототканний текст роману подається майже суцільно, великими порціями; практично без абзаців. Офіціант розповідає аж до знемоги, втискуючи в одне речення декілька сюжетів, діалогів, випадків; у цьому синтаксисі, який цурається крапок, закладено страх, комплекс неповноцінності. До кінця роману — навпаки, довгі фрази передають відчуття повноти, заокругленості, умиротвореності.

Англійський король тут майже ні до чого. Чех Богуміл Грабал, народився у 1914 і помер у 1997 році, годуючи голубів і випавши з вікна лікарні. Грабал — улюблений письменник Кундери, а улюблений письменник самого Грабала — уродженець України Бруно Шульц, але й це все ні до чого. Адже неймовірне і так стає реальним.

Роман перекладено у всіх культурних столицях світу.

Книгу можна отримати у відділі абонемента Публічної бібліотеки  імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85).

Валентин Чемерис. Ольвія

Чемерис, В. Л.  Ольвія : роман / Валентин Чемерис. - К.: "Техніка", 2013. — 412 с.: іл. 

Що важливіше: доля народів, події, з яких потім твориться Історія, або ж доля однієї людини, її почуття та думки? Минають тисячоліття, а певної, однозначної відповіді нема, і навряд чи коли ця відповідь буде… Отак і в романі відомого українського письменника Валентина Чемериса «Ольвія» йдеться про конкретну і важливу історичну подію – війну між скіфами та могутнім перським військом царя Дарія, що відбувалася наприкінці VI століття до нашої ери. 
Хто вони, скіфи? Як жили? Де? Своїм романом письменник намагається відповісти на ці питання. В центрі роману -  доля юної гречанки Ольвії, яка названа на честь міста, в якому правителем (архонтом) був її батько і яку з політичних міркувань, з волі батька – архонта грецької колонії Ольвії – видали заміж за могутнього і владного вождя скіфів Тапура. Вихована в традиціях античної культури, свій шлюб з варваром-кочівником вона сприймає як крах життя. "Грецьку дівчину, яку батьки віддавали заміж, везли у нову сім’ю в гарно вбраному, заквітчаному повозі. Та тільки молода переступала поріг чужого дому, як його спалювали за дверима. Спалювали на знак, що назад їй уже нема вороття, немає і не буде до склону її літ. Віднині вона перестала існувати для своїх батьків, для рідні, для всього світу білого. Бо повозка спалена за дверима, а попіл розвіяний вітром…”.

Якщо любите історичні романи,  обов'язково прочитайте цю книгу. Та й інші  романи письменника  варті уваги.

Ця книга є у відділі абонемента Публічної бібліотеки  імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85).

Євген Пашковський. Безодня

Пашковський, Є. В. Безодня : романи / Євген Пашковський. - Л. : Піраміда, 2005. — 263 с. 

«Так, як пише Пашковський, ніхто ніколи не писав і не писатиме в найближчих сто років. Це неможливо. Це буквально вулкан», — вважав Павло Загребельний і означував прозу Євгена Пашковського «потоком мислення». А літературні критики називають її стилістичним потоком чи потоком свідомості, про що яскраво свідчить один з найкращих романів письменника — «Безодня».

Уже перші його твори дали підставу говорити про феномен Пашковського в українській літературі. Це письменник, пам’ять якого, як пам’ять давніх людей, зберігає неймовірну кількість образів, звуків і голосів, кольорів і смаків… І хоча в його прозу нелегко вчитатися, але так само важко вийти із світу його образів.

Романи «Свято» і «Безодня», які ввійшли до книги, тематично поєднані, у них Євген Пашковський змальовує безпритульність людських душ у нашому світі.

"...Невимовна розкіш буває читати повільно-степову прозу Євгена Пашковського, яку час від часу перебивають гіркі роздуми про теперішню літературу, чий списаний аркуш коли і важить чогось, то тільки як “нагад про відчайдушну прю з несвітом”"

"Загалом пересічному читачеві надзвичайно приємно читати таку солону прозу у затишному помешканні, вмикаючи-вимикаючи при тому музику-телевізор, задумано покурюючи, відволікаючись на віконні видива, де горобці крадуть в горобців, а циганська дитина у дворі перетравлює ідею кулеподібності світу на прикладі чужого м’яча. Адже не кожен з правдивих читальників може дозволити собі моторну практику подорожей-мандрів, і то не лише з практичних міркувань. Ні, справа не в тому, а радше у наявності адекватного дихання, в естетиці такого екстазу: як надається він до милого твоєму серцю візерунку хатніх шпалер."

Прочитати варто. Книга справді чудова. Її можна знайти у відділі абонемента Публічної бібліотеки  імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85).

Даніель Кельман. Обмірювання світу

 Кельман, Д. Обмірювання світу : роман / Даніель Кельман ; пер. з нім. В. Кам'янець. - Львів : ЛА "Піраміда", 2013. - 192 с.

Якщо ви полюбляєте пригодницькі романи, що поєднують у собі  тонкий гумор  з елегантною іронією, наповнені  глибоким філософським змістом, то цей роман яскравого австрійського і німецького письменника -  для вас.

Наприкінці XVIII ст. двоє молодих німців беруться за обмірювання світу. Один, Олександр фон Гумбольдт, продирається крізь тропічні ліси, пливе з кінця в кінець по Оріноко, долає безмежні російські простори, випробовує на собі отруйні речовини і дію електричного струму, заповзає в ями і в печери, сходить на найвищі гори, спускається у ще не згаслі вулкани й рахує вошей на головах тубільців. Інший, математик і астроном Карл Фрідріх Ґаус, який не уявляє свого життя без жінок, проте навіть шлюбної ночі зривається з ліжка, щоб занотувати формулу, яка щойно спала йому на думку, доводить, не покидаючи меж свого міста, що простір гнеться... Заінтриговані? Книга чекає на вас у відділі абонементу Публічної бібліотеки  імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85).

Ольга Ройцина. Эта самая любовь

Ройцина, О. В. Эта самая любовь : документальная повесть из жизни представителей рода Шевченко - Велигорских - Андреевых / Ольга Ройцина. - Киев : Молодь, 2009. — 343 с. : ил.

Перше десятиріччя минулого століття на теренах Російської імперії було позначене активним літературним життям. Серед літераторів, творчість яких була пов'язана з буремними суспільними подіями, привертав увагу молодий прозаїк Леонід Андрєєв. Його герої намагалися пізнати істини буття, розгадати таїну існування, знайти свій шлях у житті. А в ХІХ столітті ці одвічні для письменників теми висвітлював у своїх поетичних творах геніальний український поет Тарас Шевченко. За збігом життєвих обставин Л. Андрєєв і Т. Шевченко не тільки належали до письменницького товариства, хоч і в різні епохи, але й мали родинні зв'язки, про що на основі документальних матеріалів, листів, щоденникових записів, спогадів родичів та сучасників розповідається в документальній повісті Ольги Ройциної, що присвячена долям видатних людей, які об'єднали дві великі культури - українську і російську. Книга розрахована на широке коло читачів.

"Книга Ольги Ройциной - не просто скрупулёзная работа по реставрации мозаики драматических, исторических событий и действующих персонажей, из взаимоотношений и родовых, генеалогических связей. Это труды и дни подвижничества, собирания по крупице отрывочных сведений, дабы восстановить картину, это портреты затерянных в окопах двух мировых и гражданских войн, по ГУЛАГам и тюрьмам людей. Тем паче, что эти люди творческие и среди них - выдающиеся личности, определяющие профиль своей нации" (Борис Олійник).

Чудова книга, з якою варто ознайомитися. Вона є на абонементі Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська 83/85, тел.: 4860074).

Шевчук Валерій. Дім на горі

Шевчук, В. 0. Дім на горі : роман / Валерій Шевчук. - Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. - 560 с.

За стилем написання цей наяскравіший твір Валерія Шевчука є романом-баладою. Складається із роману-преамбули, що, власне, дав назву цій книжці —"Дім на горі" та з фольклорно-фантастичної частини "Голос трави". Дім на горі поблизу річки Тетерів - загадковий і не всіи доступний. Там господарюють жінки. Народжують дітей, обдарованих, талановитих. Бо діти ці від таємничих прибульців, від сил природи.

Піднімаючися крутою стежкою до будинку, що височів на горі, недавній фронтовик Володимир навіть не підозрював, що від того життя його круто зміниться, і там він знайде спокій та душевну гармонію.

У книзі  тісно переплетено реальні картини з фантастичними, умовними, ірреальними. Ця книга - художнє дослідження сутності добра і зла, роздуми про відповідальність кожного за свої вчинки, пошуки себе на цій землі.

Книга надзвичайно актуальна для сьогодення. Символ дому означає своєрідне благо, фортецю, міцну основу, а дорога, яка веде з цього дому,— прокляття.

Радимо до прочитання. Запитуйте у відділі абонементу Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. Тел. 044 4860074. Дивіться а електронному каталозі бібліотеки.

Зарівна Теодозія. Вербовая дощечка

Зарівна, Т. П. Вербовая дощечка : роман / Теодозія Зарівна. - Київ : contrabanda, 2008. - 294 с. : портр. 

Наскрізь українська книга. В ній є усе, чого так бракує українській душі в повсякденному житті: пісень, почутих в дитинстві, оповідок, української історії. В ній те, що відчуваємо, що болить у душі, і про що так нечасто говоримо. Ця книга  - мемуари героїні, яка часто відкладає ручку, аби, схиливши голову на плече свого чоловіка, заспівати з ним дуетом. Стара хата, добра людина, дивовижний чоловік і глибокі почуття. Велику частину тексту можна розбити на цитати й оповідати їх дітям.

За сюжетом цей роман – не лише оповідь про долю трьох жінок різних поколінь на тлі збройного спротиву привнесеній ззовні сатанинській владі. Представниця наймолодшого покоління Насточка, як працівник музею українських старожитностей, збирає Україну з уламків старовини, які ще не попалили селяни «на городах».Таким як Настя Братковська доводиться, уже вкотре, будувати, відбудовувати Україну із залишків, уламків наших вічних вартостей, які, попри свою національну неповторність, є універсальними для всього людства. Але й подвижницька справа Насточки щоразу зазнає поразок: тільки-но в якомусь селі вона розшукала унікальний сволок (на сволоці тримається уся хата), як під час наступного приїзду вона виявляє, що хтось невідомий з м’ясом вирвав із стелі той сволок, на місце керівника музейного закладу начальник призначає свою коханку, далеку і від проблем музею, і від проблем України, аби за її інтимні послуги не самому платити з власної кишені, а щоб їх оплачувала ця химерна держава. Страх у свою чергу породжує зради, яких ми чимало зустрінемо на сторінках роману.

Рекомендуємо до читання. Є у багатьох бібліотеках Києва. Перегляньте, та оберіть найближчу до вашої домівки.

Дара Корній. Тому, що ти є

 Корній, Д. Тому, що ти є : [роман] / Дара Корній. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2013. - 237 с.

Сьогодні, коли всі ми так болісно переживаємо за долю країни, а суспільне в нашому житті стало важливішим і вагомішим за особисте, варто все ж не забувати про силу, що рухає світом - кохання. Саме про найсильніші людські почуття новий роман Дари Корній,  зворушливий і містичний. Його головна героїня часто веде себе наперекір своїм бажанням та поклику серця, бо так велять їй інші. Оксана - сильна жінка, але зі своїми слабкостями, що не дають їй робити те, чого сама вона хоче. На те, що потрібно, у неї все ж вистачає духу: збирає студентів на боротьбу проти влади. Така собі українська Жанна д'Арк. Вона дійсно хоробра, і ця її безстрашність захоплює. Вона має сили допомагати іншим і зовсім безпомічна для самої себе: нещасливий шлюб, ненависні родичі, чуже для неї середовище... Оксані намагається допомогти Сашко, закоханий у неї з дитинства. 

Вони не змогли стати щасливими за життя Оксани. Вона промирає.Та завдяки Числобогу в кімнаті номер "безкінечність" Сашкові вдається змінити свою долю: він потрапляє знову в ту єдину ніч, коли вони були разом, коли танцювали під мелодію вальсу Скорика. І він змінює усе: забирає Оксану з Києва, одружується, у них народжується син Юрко... Але,  як визначити, де дійсність: там, де щастя, чи там, де суцільний морок і безвихідь?

Цікавими в романі є різні легенди та історії - про двох сніжинок, про дві половинки одного яблука, різні філософські притчі про багатство та бідність та ін. Роман дуже ліричний, містить багато пестливих слів, прислів'їв та приказок, крилатих висловів та ін.

Рекомендуємо до прочитання, передусім, жінкам. Книга є на абонементі Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська 83/85, тел.: 4860074).

Книги від майстрів психології

З серією книг "Мастера психологии" ви можете ознайомитись у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83-85), або замовити їх по МБА у свою бібліотеку.

Ці книги допомагають жити, гармонізувати свої стосунки з людьми, які вас оточують, досягнути успіху.

Приводжу 10 головних прийомів із цих книг:

1. Відповідь на доброту або ефект Бенджаміна Франкліна

Історія свідчить, що Бенджамін Франклін одного разу хотів завоювати людину, яка не любила його. Ця людина шукала рідкісну книгу, що якраз була у Франкліна. Бенджамін дізнався про це і позичив йому цю рідкісну книгу, а коли вона повернулася до власника, Бенджамін просто подякував цій людині. В результаті цього вони стали кращими друзями. Як казав Франклін: "Той, кому одного разу Ви зробили добро, готовий відповісти Вам добром значно більшим, ніж Ваше ...".

 2. Просіть більше, ніж хочете отримати

Цей ефект дуже простий, схожий з торгами на ринку. Ефект працює практично завжди. Ви зобов'язані завищувати свої вимоги, якщо Ви потрібні людині. Спочатку Ви, швидше за все , отримаєте відмову. Не потрібно противитися, треба дати час. У 95 % випадків, зацікавлена у Вас людина сама знову відгукнеться і запропонує трохи менше, ніж Ви вимагали, але при цьому гарантовано вище, ніж Ви очікували від початку.

 3. Нав'язане бажання допомогти

 Прийом дуже схожий на попередній, тільки з іншим ефектом. Для того , щоб пробудити в людині самостійне бажання допомогти Вам, попросіть у нього один раз те, на що він точно не піде. Отримавши відмову, Ви створюєте для себе людину, яка вважає себе зобов'язаною Вам. Скоріше всього, вона не раз самостійно звернеться до Вас з бажанням допомогти, адже всередині у нього буде відчуття провини.

4. Лестощі

 Вони є скрізь і завжди. Для початку важливо розуміти: лестощі, що виглядають неприродно, можуть принести більше шкоди, ніж користі. І якщо Ви лестите тому, хто має високу самооцінку, то у Вас насправді більше шансів на удачу. Такі люди люблять себе і люблять лестощі і при цьому не помічають їх. А ті, хто має низьку самооцінку, бачать в будь-якому позитивному оцінюванню підступ і обман.  Дейл Карнегі, автор роботи " Як завойовувати друзів і впливати на людей", вважає, що використання чийогось імені під час розмови - неймовірно сильний аргумент. Ім'я людини - найприємніший звук для неї. Промовляючи  ім'я в позитивному контексті, Ви значно виростаєте в її очах.

5. Дзеркало

Хочете сподобатися людині, копіюйте її. Люди з цим навиком вважаються в суспільстві хамелеонами, з боку помітно, як вони постійно змінюються і підлаштовуються під кожного окремо. Проте цей навик повинен бути хоча б трохи розвинений, щоб залучати потрібних Вам людей. На цьому принципі заснована робота акторів - пародистів. Всі знаменитості, яких пародіювали з екранів ТБ, найчастіше є хорошими друзями цих акторів.

6. Просіть милості у втомленого

Коли хтось втомився, він більш сприйнятливий до всіх прохань. Причиною цього є те, що втомлена людина втомлюється не тільки фізично, а й психічно. Якщо начальник втомився, то він легко Вам дозволити доробити завдання завтра, але доробити Ви повинні обов'язково і якісно. Це додасть Вам трохи поваги в очах боса. Адже Ви тримаєте слово.

7. Починайте просити з дріб'язку

Все просто, попросіть небагато спочатку, і Вам відкриють кредит довіри. За цим принципом люди потрапляють в залежність від соціальних рухів. Наприклад, спочатку Вас просять підтримати акцію проти вирубки лісу, Ви підтримуєте, потім ще раз і ще. Дрібниця, але Ви вже готові дати більше. Ви готові підтримати акцію проти вирубки лісів в далекій Танзанії або вступити в партію " зелених" і вносити внески.

8. Не поправляйте людей, коли вони неправі

Карнегі також писав у своїй знаменитій книзі, що не варто тикати носом в явну помилку людини відразу після того, як Ви її знайшли. Якщо хочете змінити точку зору людини, то підходьте до цього акуратно. Навіть якщо перед Вами невдаха, який звинувачує в своїх бідах кого завгодно, крім себе, не варто кричати в обличчя. Погодься з ним у даний момент і поступово змініть його точку зору. По-іншому Ви ризикуєте стати ворогом номер 1.

9 . Повторюйте фрази і вислови потрібних людей

Цей принцип схожий з принципом "хамелеона", коли людина мімікою і жестами повторює людину, в спілкуванні з якою вона зацікавлена. Слова можуть пестити слух, якщо вони схожі на відлуння. Треба вимовляти те, що людина вже вимовляла, те , що вона чула всередині своєї голови.

10. Кивок +1

Вчені виявили, що коли люди кивають, слухаючи когось, вони, швидше за все, схильні погодитися з співбесідником. Вони також виявили, що коли хтось киває перед нею, людина, мов папуга, повторює. Тим самим кивок стимулює згоду слухача. Все засноване на нашому улюбленому принципі імітації ...