Богуміл Грабал. Я обслуговував англійського короля

Грабал, Б.  Я обслуговував англійського короля: роман / Богуміл Грабалс. -Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. — 240 с.

«Я обслуговував…» — дисидентський роман найвизначнішого чеського письменника другої половини ХХ ст. Богуміла Грабала. Роман у соціалістичній Чехословаччині не видавався. Уперше він побачив світ за кордоном, а тому приніс авторові купу неприємностей. «Я обслуговував…» — мемуари кельнера, жадібного й хтивого, який дорослішає на очах читача. Ті події, що з ним відбуваються, радше згодилися б Швейкові на анекдоти. Але не в анекдотах справа. Це історія Йови, людини, яка володіла всім і все загубила; тільки замість Єгови у нього — краса.

«Я обслуговував…» — життєпис мешканця Центральної Європи, якому «пощастило» нарватися на 30–40-ві роки ХХ ст. Сюжету історичного цілком достатньо, щоб не винаходити чогось надоригінального; письменникові залишається тільки фіксувати деталі персонального маршруту героя всередині єдиної для всіх магістралі. Рефрен книги — «неймовірне стає реальним». З часом гусінь перетворюється на метелика, а похітливий парубійко — на святого Франциска.» (Л.Данилкін)

Щедрий, злототканний текст роману подається майже суцільно, великими порціями; практично без абзаців. Офіціант розповідає аж до знемоги, втискуючи в одне речення декілька сюжетів, діалогів, випадків; у цьому синтаксисі, який цурається крапок, закладено страх, комплекс неповноцінності. До кінця роману — навпаки, довгі фрази передають відчуття повноти, заокругленості, умиротвореності.

Англійський король тут майже ні до чого. Чех Богуміл Грабал, народився у 1914 і помер у 1997 році, годуючи голубів і випавши з вікна лікарні. Грабал — улюблений письменник Кундери, а улюблений письменник самого Грабала — уродженець України Бруно Шульц, але й це все ні до чого. Адже неймовірне і так стає реальним.

Роман перекладено у всіх культурних столицях світу.

Книгу можна отримати у відділі абонемента Публічної бібліотеки  імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85).

Валентин Чемерис. Ольвія

Чемерис, В. Л.  Ольвія : роман / Валентин Чемерис. - К.: "Техніка", 2013. — 412 с.: іл. 

Що важливіше: доля народів, події, з яких потім твориться Історія, або ж доля однієї людини, її почуття та думки? Минають тисячоліття, а певної, однозначної відповіді нема, і навряд чи коли ця відповідь буде… Отак і в романі відомого українського письменника Валентина Чемериса «Ольвія» йдеться про конкретну і важливу історичну подію – війну між скіфами та могутнім перським військом царя Дарія, що відбувалася наприкінці VI століття до нашої ери. 
Хто вони, скіфи? Як жили? Де? Своїм романом письменник намагається відповісти на ці питання. В центрі роману -  доля юної гречанки Ольвії, яка названа на честь міста, в якому правителем (архонтом) був її батько і яку з політичних міркувань, з волі батька – архонта грецької колонії Ольвії – видали заміж за могутнього і владного вождя скіфів Тапура. Вихована в традиціях античної культури, свій шлюб з варваром-кочівником вона сприймає як крах життя. "Грецьку дівчину, яку батьки віддавали заміж, везли у нову сім’ю в гарно вбраному, заквітчаному повозі. Та тільки молода переступала поріг чужого дому, як його спалювали за дверима. Спалювали на знак, що назад їй уже нема вороття, немає і не буде до склону її літ. Віднині вона перестала існувати для своїх батьків, для рідні, для всього світу білого. Бо повозка спалена за дверима, а попіл розвіяний вітром…”.

Якщо любите історичні романи,  обов'язково прочитайте цю книгу. Та й інші  романи письменника  варті уваги.

Ця книга є у відділі абонемента Публічної бібліотеки  імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85).

Євген Пашковський. Безодня

Пашковський, Є. В. Безодня : романи / Євген Пашковський. - Л. : Піраміда, 2005. — 263 с. 

«Так, як пише Пашковський, ніхто ніколи не писав і не писатиме в найближчих сто років. Це неможливо. Це буквально вулкан», — вважав Павло Загребельний і означував прозу Євгена Пашковського «потоком мислення». А літературні критики називають її стилістичним потоком чи потоком свідомості, про що яскраво свідчить один з найкращих романів письменника — «Безодня».

Уже перші його твори дали підставу говорити про феномен Пашковського в українській літературі. Це письменник, пам’ять якого, як пам’ять давніх людей, зберігає неймовірну кількість образів, звуків і голосів, кольорів і смаків… І хоча в його прозу нелегко вчитатися, але так само важко вийти із світу його образів.

Романи «Свято» і «Безодня», які ввійшли до книги, тематично поєднані, у них Євген Пашковський змальовує безпритульність людських душ у нашому світі.

"...Невимовна розкіш буває читати повільно-степову прозу Євгена Пашковського, яку час від часу перебивають гіркі роздуми про теперішню літературу, чий списаний аркуш коли і важить чогось, то тільки як “нагад про відчайдушну прю з несвітом”"

"Загалом пересічному читачеві надзвичайно приємно читати таку солону прозу у затишному помешканні, вмикаючи-вимикаючи при тому музику-телевізор, задумано покурюючи, відволікаючись на віконні видива, де горобці крадуть в горобців, а циганська дитина у дворі перетравлює ідею кулеподібності світу на прикладі чужого м’яча. Адже не кожен з правдивих читальників може дозволити собі моторну практику подорожей-мандрів, і то не лише з практичних міркувань. Ні, справа не в тому, а радше у наявності адекватного дихання, в естетиці такого екстазу: як надається він до милого твоєму серцю візерунку хатніх шпалер."

Прочитати варто. Книга справді чудова. Її можна знайти у відділі абонемента Публічної бібліотеки  імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85).

Даніель Кельман. Обмірювання світу

 Кельман, Д. Обмірювання світу : роман / Даніель Кельман ; пер. з нім. В. Кам'янець. - Львів : ЛА "Піраміда", 2013. - 192 с.

Якщо ви полюбляєте пригодницькі романи, що поєднують у собі  тонкий гумор  з елегантною іронією, наповнені  глибоким філософським змістом, то цей роман яскравого австрійського і німецького письменника -  для вас.

Наприкінці XVIII ст. двоє молодих німців беруться за обмірювання світу. Один, Олександр фон Гумбольдт, продирається крізь тропічні ліси, пливе з кінця в кінець по Оріноко, долає безмежні російські простори, випробовує на собі отруйні речовини і дію електричного струму, заповзає в ями і в печери, сходить на найвищі гори, спускається у ще не згаслі вулкани й рахує вошей на головах тубільців. Інший, математик і астроном Карл Фрідріх Ґаус, який не уявляє свого життя без жінок, проте навіть шлюбної ночі зривається з ліжка, щоб занотувати формулу, яка щойно спала йому на думку, доводить, не покидаючи меж свого міста, що простір гнеться... Заінтриговані? Книга чекає на вас у відділі абонементу Публічної бібліотеки  імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська, 83/85).

Ольга Ройцина. Эта самая любовь

Ройцина, О. В. Эта самая любовь : документальная повесть из жизни представителей рода Шевченко - Велигорских - Андреевых / Ольга Ройцина. - Киев : Молодь, 2009. — 343 с. : ил.

Перше десятиріччя минулого століття на теренах Російської імперії було позначене активним літературним життям. Серед літераторів, творчість яких була пов'язана з буремними суспільними подіями, привертав увагу молодий прозаїк Леонід Андрєєв. Його герої намагалися пізнати істини буття, розгадати таїну існування, знайти свій шлях у житті. А в ХІХ столітті ці одвічні для письменників теми висвітлював у своїх поетичних творах геніальний український поет Тарас Шевченко. За збігом життєвих обставин Л. Андрєєв і Т. Шевченко не тільки належали до письменницького товариства, хоч і в різні епохи, але й мали родинні зв'язки, про що на основі документальних матеріалів, листів, щоденникових записів, спогадів родичів та сучасників розповідається в документальній повісті Ольги Ройциної, що присвячена долям видатних людей, які об'єднали дві великі культури - українську і російську. Книга розрахована на широке коло читачів.

"Книга Ольги Ройциной - не просто скрупулёзная работа по реставрации мозаики драматических, исторических событий и действующих персонажей, из взаимоотношений и родовых, генеалогических связей. Это труды и дни подвижничества, собирания по крупице отрывочных сведений, дабы восстановить картину, это портреты затерянных в окопах двух мировых и гражданских войн, по ГУЛАГам и тюрьмам людей. Тем паче, что эти люди творческие и среди них - выдающиеся личности, определяющие профиль своей нации" (Борис Олійник).

Чудова книга, з якою варто ознайомитися. Вона є на абонементі Публічної бібліотеки імені Лесі Українки (вул. Тургенєвська 83/85, тел.: 4860074).